Річард Аведон - це ім'я знають усі поціновувачі мистецтва фотографії, так як цей геніальний чоловік був наділений величезним талантом, став засновником нового жанру зйомки, дуже тонко відчував свою модель і кадр.
Його портрет не просто малюнок, а надрукований на аркуші фотопаперу внутрішній світ людини. Річард Аведон по-новому розкрив чорно-білі знімки, він зміг за допомогою всього двох кольорів точно передати почуття, емоції, характер і внутрішню красу персонажа. Справді магічна чуттєвість і щирість його портретів заворожує і притягує погляд, сфотографовані їм люди на портретах виглядають іноді навіть реалістичніше, ніж у житті, вони як би заповнюють собою простір і таять безкрайню глибину. Роботи Річарда Аведона – це безперечна класика і вершина майстерності фотографії.
Великий фотограф Річард Аведон народився в Нью-Йорку 15 травня 1923 року в сім'ї емігрантів з Росії. Його батько володів досить успішним універмагом на П'ятій авеню і Аведону пророкували таке ж майбутнє, але на щастя цього не сталося і вже в десятирічному віці юний фотограф зробив свій перший портрет композитора Рахманінова, який жив по-сусідству. Надалі «російська тематика» була продовжена портретами Бродського, Стравінського, Горовца та інших. Першою жінкою-моделлю Річарда Аведона стала його молодша сестра, за словами фотографа саме після її зйомок він «назавжди потрапив під владу жіночої чарівності».
У шкільні роки крім фотографії молодого Річарда Аведона приваблює література та поезія. У шкільному журналі публікуються його оповідання, а в 1941
Річард Аведон стає лауреатом поетичного конкурсу. Після закінчення школи Аведон вступає в Колумбійський університет і вивчає поезію, але любов до фотографії перемагає. Першою роботою майбутнього майстра стала посада помічника фотографа в фотоотделе Управління американським торговим флотом. Саме ця робота стала для Аведона найкращою портретної школою, фотографуючи новобранців і товаришів по службі, він досконало вивчив міміку, будова обличчя і основні прийоми портретної зйомки. Через кілька років молодий фотограф Річард
Аведон збирає своє перше портфоліо і отримує професійну освіту в нью-йоркській «Лабораторії дизайну» при Школі суспільних досліджень. Доленосною для кар'єри Аведона стала зустріч зі знаменитим дизайнером і редактором популярного журналу мод «Harpers Bazaar» Олексієм Бродовичем, після якої в 1946 році його знімки потрапили на сторінки глянцю.
Портрети і фотографії, зроблені Річардом Аведоном виробили в суспільстві справжній фурор. Роботи молодого фотографа не були холодними і порожніми, як більшість зйомок моделей, а відрізнялися жвавістю, іскрилися енергією і радістю.
Річард Аведон уміло поєднував натуралізм і гротеск, в результаті виходив просто приголомшливий ефект, який по достоїнству оцінили визнані майстри, і фотограф отримав місце в штаті «Harpers Bazaar».
В наступні роки аж до 1966 Річард
Аведон плідно співпрацював з «Harpers Bazaar» і «Vogue». З ним пліч-о-пліч трудилися метри світової індустрії моди, такі як Бен Девідсон, Ірвін Пенн, Хіро і багато інших. Всі разом вони творили образ модної фотографії, і саме вони задали тон ілюстрації сучасних глянцевих журналів. Без сумніву саме Аведон став законодавцем нового жанру, в якому фешн-зйомка тісно перепліталася з реальним життям, в результаті такого з'єднання моделі з безликих ляльок ставали реальними і «живими». Завдяки життєвої реальності яскравіше підкреслювалася гламурність і витонченість персонажів зйомки. Однією з знаменитих фотографій такого жанру є знімок знаменитої моделі Давимы, яка в сукні від Ів Сен Лорана розташувалася серед африканських слонів. Основним принципом роботи Аведона було взаємоповага і розуміння між фотографом та моделлю, тільки так можна було досягти повної відвертості на знімку. У п'ятдесяті роки Аведон розлучається зі своєю першою дружиною Доркас Норвел і одружується на Евеліні Франклін, яка дарує йому сина Джорджа. Також в цей період він залишає роботу в індустрії моди, деякий час працює редактором у журналі «Театральне мистецтво», а 1956 році пробує себе в новій ролі фотоконсультанта на зйомках фільму «Fanny Face», головні ролі в якому виконували блискуча Одрі Хепберн і Фред Астер.
У 1959 році виходить альбом фотографій Річарда Аведона під назвою «Observations», який став своєрідним підбиттям підсумків за творчий період, а роком раніше
Річард Аведон був внесений у список «Десять великих фотографів світу» журналу «Популярна фотографія».
Наступне десятиліття розквіту рок-музики, появи Бітлз, хіпі та війни у В'єтнамі дуже сильно вплинули на стиль Річарда Аведона, він робив знімки не тільки зірок і знаменитостей, а й військових, дворових хлопчаків і просто звичайних людей. Саме
Річард Аведон відкрив світові Твіггі, яка довгий час блищала на сторінках «Vogue» і була справжньою іконою краси. Найкращі роботи увійшли в альбом «Аведон: Шістдесяті», у якому тісно поєдналися знімки антивоєнних діячів, кореспондентів і фотографії безіменних воїнів. Так Аведон хотів висловити своє ставлення до війни у В'єтнамі. До 1990 року Аведон працює штатним фотографом «Vogue». Для нього позували найбагатші і знамениті моделі, актори, музиканти, письменники, художники і багато інших. У наступні роки
майстер випускає збірники фотографій, проводить виставки та подорожує по країні. З 1992 року Річар Аведон працює у щотижневому журналі «The New Yorker». Крім цього він займався своїми проектами, наприклад «За демократію». У 82 роки
великий майстер вмирає від крововиливу в мозок.
Річард Аведон залишив після себе величезну культурну спадщину, яке збагатило скарбницю світової фотографії.
Джерело: creativestudio.ru
