Теорія фотографії

Поради щодо кадруванню при зйомці портрета

Поради щодо кадруванню при зйомці портрета

Зазвичай ті, хто тільки починає займатися фотографією, зовсім нещодавно взяв у руки фотоапарат, йдуть на поводу у своєї власної підсвідомості. Працюють, як прийнято говорити, на натхненні.

І в підсумку часом отримують досить безглузді знімки, на яких у людини краєм кадру обрізані руки, ступні, краю особи... А іноді «фрагменти людських тіл» - «окремо взяті» руки, ноги тощо видно на задньому плані фотографії.

Коли глядач розглядає портрет людини, він насамперед звертає увагу на очі зображеного на фотографії. Після чого його увага переключається на емоційну складову знімка, потім – на вираз обличчя портретованого. Після всього цього погляд глядача переходить на трикутник, утворений руками і обличчям моделі. І тільки після всього цього увагу розглядає фотографію починає залучати поза зображеного персонажа. Якщо в кадрі присутні які-небудь тварини, на них людина звертає увагу лише після того, як уважно вглядится в очі головного героя знімка. Ось чому потрібно вміти правильно обрізати зображення, і робити це в залежності від того, яке враження ви хочете справити на глядача своїм портретом.

Особа. Від середини лоба до середини шиї

Працюючи над композицією портрета крупним планом, фотограф в першу чергу прагне передати внутрішній світ людини. А для того, щоб глядач зрозумів цю людину, перейнявся до нього довірою і симпатією, авторові фотографії потрібно відчути свою модель, а для цього йому потрібно поспілкуватися з нею, зрозуміти, що це за людина, чим вона живе, що її хвилює життя. Коротше, фотографу спочатку треба «розкрити» портретованого, і лише потім натискати на спускову кнопку фотоапарата, роблячи знімок.

Кадрування портрета крупним планом – це, мабуть, саме відповідальне з усіх видів кадрування в портретній зйомці. Справа в тому, що на обличчі портретованого при великому плані завжди будуть видимі дефекти шкіри - різні прищики, зморшки і т. д. А так само асиметрія обличчя, та й взагалі фізичний стан моделі. Можливо, людина дуже втомився. Або трохи нездоровий, погано себе почуває. На портреті, знятому крупним планом, все це буде дуже добре читатися і сподобається далеко не кожному. Фотографу тут дуже важливо постаратися не втратити будь-яку дрібницю, яка може кардинальним чином зіпсувати портрет. Наприклад, фокус налаштований не на ту точку буде дуже помітний глядачеві. Ось чому фокусувати об'єктив потрібно завжди виключно по очах. Обидва очі і ніс у портреті обов'язково повинні бути в зоні чіткої різкості.

Голова і плечі. На знімку – голова і ділянка трохи нижче ключиць

Якщо в портреті такого плану ви одріжете у людини верхівку – це буде виглядати дуже безглуздо. Таким портретом його автор висловлює своє ставлення до того, кого зображуєш. Ось тому тут теж дуже важливо правильне кадрування. І фотографувати в цьому випадку потрібно з рівня очей моделі.

Голова і груди. На портреті – голова людини і його тіло за лінію, яка проходить трохи нижче грудей.

Портрет з таким планом вже не виглядає так інтимно, як перші два варіанти. Але про очі тут теж жодним чином не можна забувати. Вони, природно, неодмінно повинні знаходитися в зоні ідеальної різкості. Якщо ви вводите в такий портрет кисті рук людини, то увагу глядача до них стає особливо пильним, можна навіть сказати, що воно подвоюється. Ось тому обрізати кисті рук ні в якому разі не можна. І не забувайте про трикутник «очі – кисті рук», про який ми сьогодні вже говорили.

Поясний портрет. Тобто людина в кадрі зображений по пояс

Це, мабуть, найпопулярніший і поширений план зображення людини на фотографії. Людини, сфотографованого по пояс, ми можемо побачити на різних фотографіях. Саме в такому вигляді найчастіше фотографують своїх друзів і домашніх для сімейного альбому. Тут теж не можна забувати про обрізку рук. Ні в якому разі не обрізайте руки по лікоть.

Варто сказати і про лінії тазу. Якщо людина обрізаний межами кадру по цій лінії, то такий його вид не завжди приємний.

Портрет трохи вище колін

Якщо в кадр ввести ноги людини, то це додасть фотографії деяку динаміку. Головне тут ніколи не обрізайте ноги конкретно по лінії колін. Вище - можна. Нижче - теж. Але конкретно по коленочкам ну ніяк не можна. Це просто негарно виходить. Надто витягнуті у бік фотокамери або навпаки, у зворотний бік, руки портретованого, будуть виглядати спотворено по відношенню до всього тіла моделі. У такому портреті позу і жести портретованого потрібно продумувати особливо старанно. Портрет подібного плану рекомендуємо знімати з рівня підборіддя моделі.

Портрет трохи нижче колін

У такому портреті динаміка простежується ще більшою мірою, ніж у тому портреті, який ми описали вище. У цьому випадку фотограф може ефектно показати красиві вигини фігури, рук, ніг моделі. У такому варіанті портрета увагу глядача з очей людини вже переключається на його фігуру в цілому. Тут теж потрібно попрацювати з позою. Попросіть портретованого прийняти зручне йому положення тіла. Нехай він розвернеться в вашу сторону, наприклад, боком і поверне голову в бік об'єктива. Можливо, модель буде добре виглядати з піднятими руками. Або руками, зігнутими в ліктях.

У такому вигляді портрета фотографи дуже часто припускаються однієї помилки. Полягає вона в тому, що людину знімають ширококутним об'єктивом. Найчастіше так чинять із-за браку місця в приміщенні, коли фотографований не вміщається в кадр в повний зріст. Простіше кажучи, за допомогою зайвого зумування фотограф як би штучно видаляє його від себе. При зйомці широкоугольником дуже сильно спотворюються пропорції людини, а завали по кутах кадру стають занадто помітними. Портрет потрібно знімати довгофокусним об'єктивом або хоча б штатником з фокусною відстанню приблизно 50 міліметрів.

Портрет в повний ріст

У такому форматі фотографії характер портретованого можна показати вже досить повно. Глядач вже реально може відчути, чим живе людина, зображена на цьому портреті. Може навіть здогадатися про його професії, звичках, манерах поведінки... Але потрібно враховувати і те, що далеко не кожна людина може розкритися у своїх позах, жестах, міміці. Якщо ви фотографуєте жінку, особливо молоду, струнку і красиву, то було б дуже добре, якби вона була у взутті на високих підборах. У такому разі її ноги візуально глядачеві здаються дещо довший.

Такий портрет, природно, теж не рекомендується знімати ширококутним об'єктивом. Чому - ми сказали в попередньому пункті нашої статті. Ну, а тепер кілька рекомендацій з приводу кадрування взагалі.

Якщо у вашому знімку присутній рух, тобто об'єкт зйомки рухається в якомусь напрямку, для цього руху потрібно залишити в кадрі якесь місце. Наприклад, якщо дівчина сфотографована йде по вулиці з правої сторони кадру в ліву, то вона повинна перебувати дещо ближче до правої межі кадру. Таким нехитрим прийомом ми досягаємо як би ілюзії простору – глядач розуміє, що дівчина йде, і йде конкретно в ту сторону, де є місце куди, власне, йти.

Точно такий же психологічний принцип і працює погляду портретованого. Якщо людина на портреті дивиться в «глуху стіну» межі кадру – глядач в цьому кадрі відчуває себе незатишно. Ось тому і для погляду, і для руху потрібно залишати в кадрі трохи «повітря».

Не потрібно забувати, що зрідка знімають портрети і більш крупного плану, ніж ті, про які ми сьогодні говорили на самому початку нашої розповіді. На фотографії можна показати лише очі людини, навіть тільки губи або ніс... Звичайно, такі знімки вже важко буде назвати портретами, але, тим не менш, роботи такого плану бувають дуже виразними й емоційними. Тут все залежить від ідеї, від задуму автора фотографії. Може бути, залишаючи в кадрі лише губи дівчини, він хоче показати глядачеві її чуттєвість...

Не потрібно кордон кадру проводити по суглобам або пальцях портретованого. Якщо вже ви вводите в кадр кисть руки людини – то ця кисть повинна бути видна в кадрі повністю. Правда, деякі відомі й титуловані фотографи такі прийоми зрідка використовують, і при цьому їм вдається домогтися гарних результатів... Але це вже можна назвати вищим пілотажем. Початківцям це робити не рекомендуємо. Такі експерименти - рівень обраних. Будь-який ризик повинен бути виправданий.

Ну, і, природно, не можна не нагадати про те, що все, про що ми тут сьогодні написали – є істина в останній інстанції, що це непорушний закон, такий, наприклад, як один із законів Ньютона. Це всього лише рекомендації, не більше того. Ви до них взагалі можете навіть не прислухатися...

Удачі!